Теги

Нещодавно житель Поташні І.О. Шевчук разом з односельчанином збирали гриби у лісі. На відстані трьох кілометрів від села знайшли небезпечний предмет – міну. Чоловіки у цій ситуації діяли, не розгубившись. Вони унеможливили доступ до небезпечної знахідки сторонніх осіб, негайно сповістили Поташнянського сільського голову М.Г. Рудя. На місце знахідки одразу прибули працівники... читати далі ...»

Про схіченця отця Антонія відомо небагато. Як розповідають старожили, потрапив він у Війтівку у 30 роках минулого століття. Після того як був репресований і відбув покарання у Сибіру, жив батюшка у місцевої жительки Софії. До наших днів збереглася ось ця фотографія, яку ви бачите на цьому знімку. Мені надав її із сімейного архіву місцевий житель Михайло Гаврилович Клебанський. Якщо уважно... читати далі ...»

Шановний редактор газети "Бершадський край"! На мою думку, ви намагаєтеся на сторінках районки вихваляти і догоджати (на свій розсуд) окремим особам. Ось, скажімо, навіть при незначних подіях, показниках, ви розміщуєте в газеті перших осіб району. А в житті існує істина: керівник повинен думати не про показники, а про людей, які створюють ці показники. Будь-який керівник більшого чи меншого... читати далі ...»

5 липня 2006 р. під час проведення земляних робіт на околиці с. Баланівки жителі знайшли мінометний заряд часів Великої Вітчизняної війни. За свідченням старожилів, саме в цьому напрямку в березні 1944 р. наступали наші війська, звільняючи село від німецько-фашистських загарбників. Мабуть, одна з німецьких мін, упавши у вологий грунт вибалку, де протікала річечка, не вибухнула. Збереглося життя... читати далі ...»

Війна! Чи може бути щось страшніше для людина і народу в цілому? За роки Великої Вітчизняної війни Україна втратила майже п'яту частину свого населення. Скільки горя, страждань принесла вона нашому народу! Пам'ять про Велику Вітчизняну війну залишається з нами як високий зразок мужності, сили духу, самопожертви, тяжкої ратної праці, а водночас вічної скорботи за тими, хто віддав життя за... читати далі ...»

У Джулинській школі-інтернаті відбулося незабутнє свято останнього дзвінка. Першим з привітним словом виступив директор В.Г. Марущак, потім учителі. Учні ж розказували свої вірші, які були присвячені кожному вчителю, подарували своїм вихователям рушник, коровай і квіти. Потім розпочався концерт. Вихованці школи-інтернату показали свої таланти на високому рівні. В цьому велика заслуга художнього... читати далі ...»

Історія свідчить: відлік біди для нашого народу розпочався 22 червня 1941 р. Полчища вермахту та збройні сили країн-сателітів завдали сильного удару по аеродромах, залізницях, військових частинах і базах, містах і селах. З перших годин гітлерівської навали розпочався і відлік Великої Перемоги над ворогом. В літопис безсмертя навічно вписані імена мужніх синів і дочок на-шої Вітчизни. У глибокий... читати далі ...»

До Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні Минає 65 років з початку Великої Вітчизняної війни, яка тривала 1418 днів і ночей. Наші війська вели жорстокі бої за звільнення своєї території та визволення народів Європи від фашистського поневолення. Радянському Союзу був нанесений страшний економічний удар: зруйновано 1710 міст, понад 70 тис. сільських населених пунктів, 31850... читати далі ...»

65 років тому почалася Велика Вітчизняна війна. Наш народ вступив у смертельний двобій з найлютішим ворогом. А скільки горя, страждань довелося пережити людям! Фашисти знущалися над мирним населенням, тому всі, хто міг тримати зброю в руках, пішли на фронт. На захист Батьківщини відправилися і 858 п'ятківчан. Пам'ятаю той спекотний жнивний червень 41-го, як усім селом проводжали їх на війну.... читати далі ...»

Я, ветеран праці, учасник Великої Вітчизняної війни, щороку передплачую свою улюблену газету "Бершадський край", яка висвітлює різні важливі світові події, новини, життя нашого міста та району. Цікавлюся всіма новинами, які пишуть дописувачі. Наш район великий, добрі роботящі люди, і в кожний населений пункт йде наша районка. Новообраному депутатському корпусу і владним структурам, на мою...

"Колиска мрій високих, Криниця знань глибоких Завжди для всіх відкрита Від ранку дотемна. Отут з її порога Ідуть в життя дороги. Своє благословення Усім дає вона", – такими словами розпочинається експозиція створеної нещодавно кімнати історії першої міської школи. Учні та вчителі зібрали цікаві матеріали про педагогів – ветеранів війни та праці, директорів, які очолювали педколектив у різні... читати далі ...»

З кожним роком все далі від нас Велика Вітчизняна війна. Вже майже 65 літ пройшло відтоді, як вона розпочалася. Чотири довгих роки точилася найкровопролитніша в історії людства битва. Грізне воєнне лихоліття не обминуло і наш рідний край. Якими були ті роки на Бершадщині? Як проходила боротьба з ненависним ворогом? Як наші земляки, представники старших поколінь, наближали День Перемоги? Усе це... читати далі ...»

У Великій Вітчизняній війні я брав участь з перших днів. Пройшов важкими дорогами аж до Перемоги, зазнавши всіх лихоліть, був неодноразово поранений. Нині я інвалід війни, вже п'ятий рік, як поховав дружину, теж фронтовичку. Життя одинокого ветерана не з легких. Тож і не дивно, що нам приємно, коли про нас не забувають. Я дуже вдячний за теплоту і сердечність, яку виявила до мене сім'я з...

Важко уявити собі: звідки бралися сили у війну у цієї невисокого зросту жіночки? Адже вона разом з дівчатами вдень працювала на будівництві заводу, а ввечері вчилася на червонохрестівських курсах медсестер. Були на казарменому положенні. Вночі їх часто піднімали по тривозі – приймали і евакуйовували поранених. Щуплі, худенькі дівчата носили важких, кремезних бійців, які не могли пересуватися... читати далі ...»

ВЕЛИКИЙ ПОДВИГ НЕ ЗАБУТИ Наші батьки, діди і прадіди не хотіли війни. Вони саджали сади, вирощували хліб, зводили нові міста, виховували дітей – будували гарний, світлий дім на землі. А довелося воювати, замерзати, умирати, воскресати, але з одним бажанням – перемогти. Цього хотіли всі, жили одним – відвести біду! Не жаліли для цього життя. І перемогли! Повернулись солдати додому – на завод, у... читати далі ...»